Музыка души
Авторская поэзия Александра Харина

Живий

Скажи мені, будь ласка, Боже,
Чому же серце рветься так,
Що кожний біль мене тревожить,
І в цім житті гублю я смак?
Неначе я на Азовсталі
Стою в пекельному бою.
І м'язи всі мої із сталі,
Поранений, і я в строю.

Тим часом, я вагітна жінка,
Я під завалом і в грудях
Бракує кисню. Я пір'їнка,
Що плине, гине на очах.

Я в Краматорську, я родина,
Від бомб тікала, не втекла.
Я закривавлена людина
Без ніг, когось собі звала.

Я дід, що зупиняє танки,
Впав на коліна і стоїть.
Я пес солдатський, що в уламках
Шукає, хто живий лежить.

Я Україна, та що стогне,
Дніпро могутній віковий.
Я воїн, що від куль не дрогне,
Малюк з Одеси, неживий.

Від болю страшно б'ється серце
І плач лунає віковий,
Зомліло тіло, як у мЕрця.
І Боже скаже: "Ти живий".
19.05.22 15.40

19.05.2022

Комментировать

Ваш email не будет опубликован.