Безслів’я душ
У грудях моїх туга ллється –
Тугая біль, німі слова.
Болюче калатає серце,
А рима не творить дива.
Немає див, бо божі люди
Не чують серця і думок,
У почуттях сліпії всюди,
А тіло черстве до кісток.
Музыка души
Авторская поэзия Александра Харина
Україномовні
Подайте чистої води
Подайте чистої води,
Води такої, як сльоза.
Вона – спасіння від біди.
Вона, то віра в Небеса.
Плач душі
У мене немає дому,
У мене немає вдачі.
Я чую на серці втому,
Я бачу себе пропащим.
У мене немає крила –
Давно не було польотів.
Моя потаєнна сила
Померла іще на зльоті.
Я отримав листа
Я отримав листа від своєї душі,
Наче вмить заглянув у безодню.
В тій безодні життя, що складає вірші,
В тій безодні вже вирій сьогодні.
Я блукав все життя, завойовував світ,
Будував і хатинки, і долі,
Але гадки не мав, що в душі моїй лід,
Що життя я прожив у неволі.
Наша ненька Земля
Хто сказав, що природа мовчить,
Що вона нежива і проста?
Хто сказав що небесна блакить
Бездиханна як та пустота?
Рідна мова
Нащо вуста, коли бажання жити
Не створюють слова,
Коли людину важко зрозуміти,
І мова нежива.
Навіщо слово, те, що не спроможне
Поєднувати світ.
Слова, що не чіпляють серце кожне
І не розтоплять лід.