Слепая мать
Пророков нет. Иссохшая земля,
Не даст россии сочную траву.
Мгновенье. И затянется петля
И царь падёт. И скоро быть вдовству.
Пророков нет. Иссохшая земля,
Не даст россии сочную траву.
Мгновенье. И затянется петля
И царь падёт. И скоро быть вдовству.
Коли загинуть люди, з ними я
Піду до неба клином журавлиним.
Відпустить нас родючая Земля
Всіх, хто пішов, хто в цій війні загинув.
Сьогодні день, коли немає сну,
Той день, коли до дому з неба приліта
Не птах, не зірка. Градом із вогню
Життя у міста ворог забира.
І буде день, коли настане мир,
Той день, що Богом даний назавжди.
І заросте розорений пустир,
Від куль в деревах заживуть сліди.
Вернувся з війни, хоч ніхто і не вірив,
Ішов по дорозі, ішов в рідний дім.
Рюкзак за спиною, спокійний і вільний,
Звільнив Україну і серце звільнив.
Дитина спала уночі
До серця ляльку притискала
Сирена зовні, далечінь
Вона і мама мирно спали