Музыка души
Авторская поэзия Александра Харина

О мужчинах

Мені не боляче


Мені не боляче, бо я живу в жаху.
Мій жах – це нескінченная війна.
Птахи учора воркували на даху,
Сьогодні дім і дах – могила кам’яна.

Читать полностью...

Солдат


Вернувся з війни, хоч ніхто і не вірив,
Ішов по дорозі, ішов в рідний дім.
Рюкзак за спиною, спокійний і вільний,
Звільнив Україну і серце звільнив.

Читать полностью...

Я повернуся


Коли я вернуся з цієї війни,
Я гляну на твої долоні,
Що висохли вщерть від нестачі весни,
Зітру твої сльози солоні.

Читать полностью...

Страхи ушли


Наши страхи ушли на дно
И инстинкты теперь зовут,
Усмирили мы смерть давно,
Орки к нам по земле идут.

Читать полностью...

До бою


Я йду до бою, іду з Тобою,
Іду я, Боже, під шквал вогню.
Своєю хочу, мій Бог, любов’ю
Я захистити свою рідню.


Читать полностью...

Я умираю, мама


Мне кажется, я умираю, мама.
Я видел снайпера, но я не смел упасть.
Навылет пуля, я стоял упрямо.
Я не позволю им иметь над нами власть.

Читать полностью...