Ти живеш у думках
Ти належиш мені, хоч живеш у думках.
Подих теплий я чую на собі.
Ділять нас кілометри і зоряний шлях,
І бескрайнії степи и води.
Ти належиш мені, хоч живеш у думках.
Подих теплий я чую на собі.
Ділять нас кілометри і зоряний шлях,
І бескрайнії степи и води.
Затягивает каждый миг в тебя,
Когда гляжу в горящие глаза.
Они огонь. Безудержно скользя,
Проваливаюсь. Манит бирюза.
Немного лучиков рассвета,
Немного пыли облаков,
Так землю Бог рисует где-то,
И пишет тысячью цветов.
Я хочу тебе пригорнути ніжно,
Ти десь, любий мій, у окопах сирих.
Без тебе холоне намолене ліжко,
І темна кімната в відлуннях німих.
Коли я вернуся з цієї війни,
Я гляну на твої долоні,
Що висохли вщерть від нестачі весни,
Зітру твої сльози солоні.
У нее для него есть любовь,
Поцелуй тот, что манит и лечит.
Она любит за рамками слов,
Вне предлогов и всяких наречий.