Я повернуся

Коли я вернуся з цієї війни,
Я гляну на твої долоні,
Що висохли вщерть від нестачі весни,
Зітру твої сльози солоні.

Чекала в підвалі і звала мене,
І Бога відважно просила.
Хотіла, щоб жили, хай лихо мине,
Щоб Божа любов захистила.

Зідрала коліна і була в раю,
Бо Матінка Божа держала.
І хрестик з грудей і ікону свою,
І плакала, і цілувала.

Не їла, не пила, де волю брала?
Держала молитву і віру.
І вийшла з підвалу, і сина спасла,
Здолала голодного звіра.

А я відчайдушно боровся в бою,
I хтось надавав мені сили.
Під кулями повз, мов в свинцевим рою,
І божа любов прихистила.

Ми з ворогом бились з тобою удвох,
А з нами молитва і віра.
І Бог захищав нас в молитві обох,
Палив ненависного звіра.

І ворог безсилий боявся мене,
І рідних моїх побратимів.
Бо твоя молитва: "Хай лихо мине!"
Невіру змінила на віру.

І будемо бити, і будем в строю
І скажемо: "Браття, до бою!
За нашу любов, за родину свою,
За нашу бескрайнюю волю!"

Я прийду до тебе з цієї війни
І возьму я твої долоні,
І вкрию цілунками вії рясні,
Втираючи сльози солоні.
15.05.22 0.25