Хочеш мене вбити?

Хочеш мене вбити? Вбий!
Ти зі мной вбиваєш інших.
Мою матір вб’єш, бо їй
Я найкращий і найліпший.

Ти зі мною й батька вб’єш.
Він за мене старий, кволий
Твій спокійний сон вкраде,
Розіпне тебе, зневолить.

А тоді прийдуть брати
І стрілятимуть у тебе,
А за ними діточки.
Помсту більше не відведеш.

Вб’єш їх всіх? Тоді вбивай
Руш дома, отруюй ріки.
Ти отримаєш не рай – 
Ад, проклятіє навіки.

Бо повітря і земля,
Територія здобута
Від Карпат і до Кремля
Стане всім твоїм отрута.

Хочеш мене вбити, вбий
Ціль мені у саме серце.
Знай, за цей нерівний бій
Між живих ти станеш мерцем.

Мерці всі, хто йдуть до нас,
Більше вже не стулять віки.
В серці їх вогонь погас,
Всі вже прокляті навіки.

Кожне згублене життя 
Буде в тобі чорним колом,
І до Бога каяття 
Не відмолить душу кволу.

Хочеш вбити, вбий себе
Бо за всі життя здобуті
Буде важчати твій хрест
До душі твоїй, прикутий 


Цей вірш писався пів року
13.10.22-03.05.23