Вітер змін

Я чую як вітер свище, 
Над головами людей,
Заходить все ближче, й ближче
До старих, й до дітей.

Заходить в усі домівки,
Пролазить у ліжко й сон,
Знаходить в метро, в автівках,
І душу бере в полон.
 
Смакує він нашу втому,
А іншим зриває дах.
І на роботі, і вдома
Усі відчувають жах.

Холодний, колючий, дикий,
Навіює всім страху.
Немає себе де діти,
Пророчить він мить лиху.

Неначе хвороба злая,
Турбує вночі і вдень.
Той вітер з усіх зриває 
Одежу пустих будень.

Оголює серце й душу,
Пронизує до клітин,
І звички, і долі рушить
У світі старих доктрин.

Так Всесвіт дахи зриває,
І вітром тим мовить Бог,
Всіх холодом зігріває,
Гукає у Свій Чертог.

18.06.23 16.00