Війна. Молитва. Весна

Настала проклята весна,
Коли бруньки не визрівають,
Птахи у небі не літають,
А у грудях стоїть зима.

Ворожа, проклята весна,
Де в рідних стінах гинуть люди,
Де когось зранку вже не буде.
Весна. Страшна сумна війна.

І небо рушиться в поля.
Воно, зґвалтоване металом,
Холодним, мертвим небом стало.
І вкрита мороком земля.

Хто розстріляв мою весну?
Хто цілить в чесну, вільну долю,
Приніс нечуваного болю,
Для людства розв’язав війну?

Хто той, що душі загубив,
І роз’єднав народ єдиний?
Хто рушить неньку Україну?
Хто в серці своїм Бога вбив?

Як зупинити цю війну?
Іду з молитвою до Бога.
Нам всім потрібна Перемога,
І в душу зоряну весну.

Мене почуйте, Небеса!
Молю, зруйнуйте зимню кригу,
І дайте нам усім відлигу.
Хай дух у серці воскреса.

І Боже, прибери його,
Того, хто в Господа не вірить,
Життя людське гріхами мірить,
Того, хто є сусвітнє зло.
26.03.2022 22.30