Україна — душа

Моя земля – то Україна.
Її я серцем і душей
Люблю, вона завжди єдина
І радість для моїх очей.

Вона душа, вона то серце,
Вона то квіти у гіллі.
І чую, як любов`ю ллється
У грудях ніжність до землі.

І так щемить, коли палають
Міста і села, кожен день.
Нікому в світі не бажаю
Такої долі, цих будень.

Болить душа за Україну,
За всих, що в ній живуть людей.
О ненько, ненько, ти єдина
І для старих, і для дітей.

Давайте, любі Українці,
За неньку рідну постоїм.
Ми разом – все, а поодинці
Не допоможем їй нічим.

Об`єднуйтесь, великим колом,
Щоб неньку нашу захистить,
Бо ворог йде по суходолу, 
Нас хоче кров`ю охрестить.

Ми оддамо за рідну землю
тіла і душі, щоб вона
Була кріпкою скелей, твердю,
Завжди квітучою була.

Я щиро люблю Україну,
Цвісти їй, ненці, вирувать.
Її кохану і єдину
Від себе вже не відірвать.
26.02.22 14.30