Сум на очах

На очі я дивлюсь свої,
І бачу сум, міліє глибина.
Де я свою наснагу загубив?
Мені не личить зовсім сивина.

Міліють дні, коротшають часи,
Стискаються до лінії вуста.
Хтось душу, мов цигарку пригасив.
І кров не рухає життя, бо загуста.

І квіти, діти, небо і птахи
Прозорі, чисті, тільки погляд згас.
Чомусь перемагають вже страхи,
І місяць в темряві пробуджує всякраз. 

Я зараз розумію всіх старих,
Вони життя не втримують в руках.
Минуле озирається на них,
І ліпить павутиння на щоках.

І підкоряє незворотній час,
Тілесний дух згинає до землі.
Приходить старість кожен раз невчас,
Коли життя лиш зріє на гіллі.
29.03.2024  13.00