Наша ненька Земля
Хто сказав, що природа мовчить, Що вона нежива і проста? Хто сказав що небесна блакить Бездиханна як та пустота?
Хто сказав те, що наша земля Не народжує мамці синів, І дерев`яче боже гілля Не дає нам багатство плодів? Хто побачив природу німу Хай збирається жити до скель, Де життя як в пекельнім плену, Де каміння та гуркіт пустель. Наша ненька, природа, земля Для життя всі умови дає, Бавить всим, як оте немовля, І від себе усе віддає. Є у неї простори лісів, Є поля, що накормлять завжди, Є мільйони прекрасних дарів, Щоб ні в чому не мати нужди. Є світанок, і зорі рясні, Є веселий птахів переспів, Є зима, є і запах весни, Є усе, щоб ніхто не тужив. Але просить, не створюй біди, Не руйнуй, і не спалюй до тла, І ціни всі на світі труди, Щоб планета блакитна жила. На просторах полів і лісів Будь як гість, як дитина своя, Не сміти, не вбивай, не пали, І запомни від неньки слова: «Я природа, я мати твоя, Я твій рідний і обраний дім, Я благая родюча земля, І у мене ти син не один. Я б хотіла родить і цвісти, Я б хотіла віки розквітать, Тому рідную неньку люби, Рідну землю учись шанувать!» 25.03.2018 18.40
Аудіозапис віршу «НАША НЕНЬКА ЗЕМЛЯ», голосом з музикальним супроводом
Аудіозапис віршу «НАША НЕНЬКА ЗЕМЛЯ», голосом
Відео віршу «НАША НЕНЬКА ЗЕМЛЯ»