Я отримав листа

Я отримав листа від своєї душі,
Наче вмить заглянув у безодню.
В тій безодні життя, що складає вірші,
В тій безодні вже вирій сьогодні.

Я блукав все життя, завойовував світ,
Будував і хатинки, і долі,
Але гадки не мав, що в душі моїй лід,
Що життя я прожив у неволі.

Сорок з лишнім годів, пів сторіччя життя
Моя душенька жила у кризі,
Я ж роботу міняв, гаяв час, як сміття ,
Жив, як люди живуть, все по книзі.

Але шо б не міняв, наче бив в пустоту,
Бачив сила моя утікала,
Я ж от горя свого пив одну гіркоту,
І душа моя в болі стогнала.

І тягнула мене у великі світи,
І вела мене в вирій до Бога.
Я боявся душі, я боявся іти,
Я боявся своєї незмоги.

Знову бив в пустоту, і блукав сорок літ,
Вгору ліз, і котився до долу.
А душа берегла, тихо плавила лід,
І творила світи у неволі.

І не марилось знать, що невдачі мої,
То великая милість від Бога,
Поки я падав вниз, бив коліна свої,
Для душі відкривалась дорога.

Битву доля вела, билось серце моє
За життя, за мене і за душу,
І година прийшла, і душа ожила, 
Ось тепер чути серце я мушу.

Пів століття пройшло, безліч літ на війні,
На війні, про яку я не відав.
Я не знав, що душа дорогої ціни
Віддала, щоб я лиха не видів.

І скінчилась війна, рани вже не кровлять,
Лихо доля моя віддалила.
Залічилась душа, все змогла об`єднать
Для життя дать наснаги і силу.

Ось тримаю листа. Перший раз в сорок літ
Я осмілився глянуть в безодню.
В тій безодні життя, щастям буяє світ,
Хоч душа ожила лиш сьогодні.
21-23.05.2018